Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Пойду-кану! Как я рад был тому дню! Ну что народ, сегодня - мой день рождения! Как же мне хотелось замутить незабываемую вечеринку и втюхаться во все тяжкие! Какие наркоманы без них? Но все эти коксы и марихуаны надоели, алкоголь уже не даёт ощущений. Мне нужно что-то новенькое, что-то крутое, чтоб все ребята пробили на измену, а потом вспоминали этот день как косую суку героинчика!
И тут мне в голову приходит гениальная идея! Почему бы не купить метадона? Ведь я слышал, что его употребление дает галлюцинации еще сильнее, чем через этаминал натрия! Ну, а потом можно замутить настоящую «плойку» - Sony PlayStation, и вместе с друзьями играть до утра, пока эффект метадона не спадет.
Закупившись всем необходимым, я собрал всех ребят во дворе и разложил на столе свои «коробочки» с метадоном. Разложил все аккуратненько на столе, как настоящий наркоторговец. Всем глаза загорелись, как у кота перед куском сыра. Понимаете, такая возможность – пробить на измену с героиновыми галлюцинациями - это шанс, который нужно использовать!
- Ну что, ребятки, кто хочет отметить мой день рождения как надо? – спросил я с широкой ухмылкой на лице.
- Дааа, давай, бро, не мудри! – откликнулся Толик Механик, мой верный товарищ по всем безумствам.
Мы приняли позу, сделали метадон, и через трубку всем ребятам досталось по своей доле. Проскочили пару кругов на мотоциклах, и уже можно было почувствовать первые признаки действия наркотика. Круто, друзья, круто!
Заходят небесные галлюцинации, и я чувствую, что все вокруг стали какими-то яркими, насыщенными цветами. Мир преобразился, словно попал в другую реальность. Даже «плойка» стала играть как-то иначе, словно со звуками из будущего.
- Эх, братишка, да у тебя сегодня действительно день рождение огонь! – проговорил Макс Бомбила, утопая в наркотическом тумане.
- Да, да, бро, я рад, что всех вас собрал вместе! Мы должны прямо сейчас создать настоящую магию и стать героями нашего времени! – ответил я, широко улыбаясь.
И несмотря ни на что, это был прекрасный день. Мы танцевали, пели крышесносящие песни, подарки летели космической скоростью. Мы были на вершине мира, словно независимые крутые коты. И нам было все равно, что нас окружает на самом деле, потому что в наших головах звучала только музыка нашего веселья.
Но, конечно же, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Утро наступило незаметно, и когда наше веселье и галлюцинации постепенно исчезали, мы поняли, что мы заплатили не только деньгами, но и здоровьем. Некоторые из нас уже заметили, что здоровье начинает подводить, а в глазах больше нет той жизни и веселья, что было много лет назад.
Славная вечеринка на память, и пожалуй, больше такого уже не повторится. Теперь все готовы сделать шаг назад и забыть, что у нас было сегодня. Но вместе с тем именно эти памятные моменты, хотя и не всегда положительные, объединяют нас и создают историю наших жизней.
Так что будем помнить этот день, будем помнить друг друга, будем помнить все, что сделало нашу жизнь настолько яркой и незабываемой. И пусть наши пути разойдутся, но в наших сердцах всегда останется этот кусочек веселья и безумия.
И так, побеждайте наркотики, не забывайте о реальной жизни и о том, насколько она может быть прекрасной без всяких наркотических галлюцинаций. Уважайте друг друга и свои границы, будьте сильными и настоящими!